монастирський
МОНАСТИРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до монастир; належний йому. Перед товстим монастирським муром крутий берег увесь поріс бур'яном (Довж., І, 1958, 243); Монастирська земля; // Власт. монастиреві. Нове життє [життя] розвернулося тепер перед ним, з подобою монастирської строгості (Фр., II, 1950, 142); Монастирське життя.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | монастирський | монастирська | монастирське | монастирські |
Родовий | монастирського | монастирської | монастирського | монастирських |
Давальний | монастирському | монастирській | монастирському | монастирським |
Знахідний | монастирський, монастирського | монастирську | монастирське | монастирські, монастирських |
Орудний | монастирським | монастирською | монастирським | монастирськими |
Місцевий | на/у монастирському, монастирськім | на/у монастирській | на/у монастирському, монастирськім | на/у монастирських |