моток
МОТОК, тка, ч . 1. Рівно змотаний або намотаний на щось мотузок, стрічка, дріт і т. ін. В кухню входить сажотрус.. Він прямо з роботи з драбинкою, віником і мотком мотузок (Коч., II, 1956, 165); Мишко висотав один кінець дроту з мотка, що висів у нього на плечах (Мик., II, 1957, 102).
2. діал. Міток. - Я вам моток пряжі напряду (Мирний, І, 1949, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моток | мотки |
Родовий | мотка | мотків |
Давальний | моткові, мотку | моткам |
Знахідний | моток | мотки |
Орудний | мотком | мотками |
Місцевий | на/у мотку | на/у мотках |
Кличний | мотку | мотки |