мініатюрний
МІНІАТЮРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мініатюра 1, 2. Мініатюрний живопис.
2. перен. Дуже малий. - У нього знайшли маленьку зірку.. Звичайна зірка, але на ній мініатюрний портрет Леніна (Донч., VI, 1957, 412); Мальцев виймає з кишені скриньку з мініатюрним доміно і висипає кісточки на стіл (Галан, І, 1960, 381).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мініатюрний | мініатюрна | мініатюрне | мініатюрні |
Родовий | мініатюрного | мініатюрної | мініатюрного | мініатюрних |
Давальний | мініатюрному | мініатюрній | мініатюрному | мініатюрним |
Знахідний | мініатюрний, мініатюрного | мініатюрну | мініатюрне | мініатюрні, мініатюрних |
Орудний | мініатюрним | мініатюрною | мініатюрним | мініатюрними |
Місцевий | на/у мініатюрному, мініатюрнім | на/у мініатюрній | на/у мініатюрному, мініатюрнім | на/у мініатюрних |