мірило
МІРИЛО, а, с., книжн. 1. Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. Мірило часу.
2. перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь; критерій. Засоби праці не тільки мірило розвитку людської робочої сили, але й показник тих суспільних відносин, при яких відбувається праця (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 182); Література.. се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило (Фр., XVI, 1955, 383); Москва - столиця держави, де всі люди рівні, всі мають право на працю, відпочинок, освіту, де праця є мірилом людської гідності (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мірило | мірила |
Родовий | мірила | мірил |
Давальний | мірилу | мірилам |
Знахідний | мірило | мірила |
Орудний | мірилом | мірилами |
Місцевий | на/у мірилі | на/у мірилах |
Кличний | мірило | мірила |
мірити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мірю | міримо |
2 особа | міриш | мірите |
3 особа | мірить | мірять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міритиму | міритимемо |
2 особа | міритимеш | міритимете |
3 особа | міритиме | міритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мірив | мірили |
Жіночий рід | мірила | |
Середній рід | мірило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мірьмо | |
2 особа | мірь | мірьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мірячи | |
Минулий час | міривши |