міцніти
МІЦНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати міцним, сильним. Робітничий клас не гине, а росте, міцніє, мужніє, згуртовується, освічується і загартовується в боротьбі (Біогр. Леніна, 1955, 123); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (Криж., Під зорями.., 1950, 27); Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (М. Ол., Леся, 1960, 160); Йому здалося, що він іде сам через фантастичні степи, іде як тінь од свого життя, міцніє в рішучості й запеклості (Ю. Янов., II, 1958, 206); Мороз міцнів з кожною годиною (Кач., Вибр., 1953, 399); Життя розквітало, країна міцніла (Забіла, Малим.., 1958, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міцнію | міцніємо |
2 особа | міцнієш | міцнієте |
3 особа | міцніє | міцніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міцнітиму | міцнітимемо |
2 особа | міцнітимеш | міцнітимете |
3 особа | міцнітиме | міцнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | міцнів | міцніли |
Жіночий рід | міцніла | |
Середній рід | міцніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міцніймо | |
2 особа | міцній | міцнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | міцніючи | |
Минулий час | міцнівши |