навчений
НАВЧЕНИЙ, НАУЧЕНИЙ, а, е. Діепр. пас. мин. ч. до навчити, научити. Вона від дитини була навчена дбати про свою зверхність (Кобр., Вибр., 1954, 90); Кілька пар гармат з навченими самим Наливайком пушкарями завершили похід десь аж на ранок (Ле, Наливайко, 1957, 195); Він боявся посіяти в її душі підозру, боявся зійти за одного з тих благодійників, яких, навчені життям люди, обходять десятою дорогою (Руд., Остання шабля, 1959, 71); Еней научений був добре, - Розвідник справжній був Еней (Воскр., Подивись.., 1962, 97); // навчено, безос. присудк. сл. Чого там панночки нашої не навчено! а найбільш, бачця, людей туманити! (Вовчок, І, 1955, 105); - Коли ми по тюрмах гинемо, на ешафот ідемо.., - вона нам поміч дає. Птиця оця - наша робітнича мрія.. її горем нашим навчено (Ю. Янов., І, 1954, 7).
Навчений досвідом чого - який набув знань, навиків у житті, на практиці. Навчені досвідом минулої осені, німці прикладуть усіх сил, щоб не допустити до саботажу весняної кампанії (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 80); Навчений гірким досвідом - який набув знань, навиків і т. ін. на основі пережитого. Навчена гірким досвідом, вона, чітко вимовляючи німецькі слова, спитала, де можна бачити начальника (Хижняк, Тамара, 1959, 71).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | навчений | навчена | навчене | навчені |
Родовий | навченого | навченої | навченого | навчених |
Давальний | навченому | навченій | навченому | навченим |
Знахідний | навчений, навченого | навчену | навчене | навчені, навчених |
Орудний | навченим | навченою | навченим | навченими |
Місцевий | на/у навченому, навченім | на/у навченій | на/у навченому, навченім | на/у навчених |