нагай
НАГАЙ, я, ч. Батіг із сплетених ремінців з коротким пужалном. У неділю пораненьку У всі дзвони дзвонять, Економи з нагаями На панщину гонять (Укр.. думи.., 1955. 226); Він вихопив з-за пояса нагай і розмахнувся, щоб ударити Баранину по обличчю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 31); * Образно. Панська конституція - нагаї і податки. Радянська Конституція - радість і достатки (Укр.. присл.., 1955, 396);* У порівн. Його слова, мов нагаєм, ошпарили довготелесого Кнобельсдорфа (Ю. Бедзик, Полки..,1959, 70).
@ Брати (взяти) в нагаї - сильно бити нагаями. Митрофана Лизю теж узяли в нагаї. Та старий чоловік тільки до шостого удару витримав (Ле, Ю. Кудря, 1956. 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагай | нагаї |
Родовий | нагая | нагаїв |
Давальний | нагаєві, нагаю | нагаям |
Знахідний | нагай | нагаї |
Орудний | нагаєм | нагаями |
Місцевий | на/у нагаї | на/у нагаях |
Кличний | нагаю | нагаї |