надлишок
НАДЛИШОК, шку, ч. 1. Кількість чого-небудь, що виходить за межі потреб, перевищує їх. Страшним лихом польського довоєнного села був надлишок робочої сили (Хлібороб Укр., 6, 1964, 41); На селі на початку 1918 р. розгорнулась масова організована конфіскація поміщицьких маєтків, відбирання надлишків землі у куркулів (Іст. УРСР, II, 1957, 94); // Та кількість, яка залишається після задоволення всіх потреб. Завдяки землеробству і скотарству, люди рідше переходили з місця на місце, вони почали будувати постійні житла, відкладати надлишки продуктів про запас (Іст. стар. світу, 1957, 12).
2. перен. Дуже велика міра, ступінь чого-небудь. Надлишок сміливості.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | надлишок | надлишки |
Родовий | надлишку | надлишків |
Давальний | надлишкові, надлишку | надлишкам |
Знахідний | надлишок | надлишки |
Орудний | надлишком | надлишками |
Місцевий | на/у надлишку | на/у надлишках |
Кличний | надлишку | надлишки |