налив
НАЛИВ, у, ч. 1. Дія за знач. наливати, налити 1. Пляшки для наливу готової продукції.
2. Набухання від припливу соків (про плоди, зерно і т. ін.). Жито спідсподу жовте, не стає сили для наливу (Горд., II, 1959, 322); Гречка.. дуже чутлива до високих температур і посухи в період цвітіння і наливу зерна (Колг. Укр., 2, 1962, 15); // поет. Сік, яким наповнилися плоди чи зерно. Сизий налив плоду стоїть під тонкою шкіркою, що не має жодної зморшки (Ю. Янов., І, 1958, 179); Металевим наливом Колос жита зважнів (Дор., Літа.., 1957, 34).
^ Білий налив - сорт яблуні та її плоди. Білий налив. Російський сорт, походить з Прибалтики (Сад. і ягідн., 1957, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | налив | наливи |
Родовий | наливу | наливів |
Давальний | наливові, наливу | наливам |
Знахідний | налив | наливи |
Орудний | наливом | наливами |
Місцевий | на/у наливі | на/у наливах |
Кличний | наливе | наливи |
налити
НАЛИТИ див. наливати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наллю | наллємо |
2 особа | наллєш | наллєте |
3 особа | наллє | наллють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | налив | налили |
Жіночий рід | налила | |
Середній рід | налило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налиймо | |
2 особа | налий | налийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наливши |