налигач
НАЛИГАЧ, а, ч. Мотузка або ремінь, який прив'язують до рогів худоби. Не доглянув [Михайло], що налигач якось обкрутився круг шиї [вола], та й задавилася товаряка (Гр., II, 1963, 457); Катерина.. взяла корову за налигач і повела до саней (Чорн., Потік.., 1956, 394); * У порівн. Ішов [Храпков], як на налигачі, з Ельясбергом і не спускав очей з Саїда (Ле, Міжгір'я, 1953, 359).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | налигач | налигачі |
Родовий | налигача | налигачів |
Давальний | налигачеві, налигачу | налигачам |
Знахідний | налигач | налигачі |
Орудний | налигачем | налигачами |
Місцевий | на/у налигачі, налигачу, налигачеві | на/у налигачах |
Кличний | налигачу | налигачі |