насильний
НАСИЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі. Пролетаріат засновує своє панування шляхом насильного повалення буржуазії (Комун, маніф., 1947, 25); Розповідь Дашки про насильний шлюб і про ненависного мужа знов розхвилювали Варвару (Ле, Наливайко, 1957, 246); // За допомогою якого здійснюється насильство. Насильні заходи.
Насильна смерть - смерть, заподіяна ким-, чим-небудь; не своя смерть. Вже змалку ненавидів я насильну смерть, не любив зброї, ані війська (Ірчан, II, 1958, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | насильний | насильна | насильне | насильні |
Родовий | насильного | насильної | насильного | насильних |
Давальний | насильному | насильній | насильному | насильним |
Знахідний | насильний, насильного | насильну | насильне | насильні, насильних |
Орудний | насильним | насильною | насильним | насильними |
Місцевий | на/у насильному, насильнім | на/у насильній | на/у насильному, насильнім | на/у насильних |