насиченість
НАСИЧЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до насичений. Надмірна насиченість організму органічними кислотами порушує обмін речовин, функціональну діяльність печінки (Колг. Укр., 8, 1962, 12); Краса молодого сучасника - в духовній насиченості його життя, в інтелектуальному і емоційному багатстві (Вітч., 9, 1963, 169); Насиченість соціалістичного сільського господарства технікою дала можливість повністю механізувати багато процесів (Іст. УРСР, II, 1957, 701).
2. Великий ступінь вмісту чого-небудь. В народних килимах, як правило, вживається досить обмежена кількість кольорів, але завдяки їх насиченості, вдалому добору і поєднанню досягається яскраве і сильне колористичне звучання (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насиченість | насиченості |
Родовий | насиченості, насичености | насиченостей |
Давальний | насиченості | насиченостям |
Знахідний | насиченість | насиченості |
Орудний | насиченістю | насиченостями |
Місцевий | на/у насиченості | на/у насиченостях |
Кличний | насиченосте | насиченості |