насміхатися
НАСМІХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., з кого - чого, рідше над ким - чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (Укр.. присл.., 1955, 207); А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті. Гусаркою звуть (Шевч., II, 1953, 156); Текля, збурена, бліда, мовчки слухала, як наволікали на неї поговір, ображали, насміхалися (Горд., Дівчина.., 1954, 252); Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Стельмах, І, 1962, 258).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насміхаюся | насміхаємося |
2 особа | насміхаєшся | насміхаєтеся |
3 особа | насміхається | насміхаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насміхатимуся | насміхатимемося |
2 особа | насміхатимешся | насміхатиметеся |
3 особа | насміхатиметься | насміхатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насміхався | насміхалися |
Жіночий рід | насміхалася | |
Середній рід | насміхалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насміхаймося | |
2 особа | насміхайся | насміхайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | насміхаючись | |
Минулий час | насміхавшись |