настільний
НАСТІЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для столу. Семен Полікарпович.. нервово забарабанив пальцем по настільному склу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 136); Вона приготувала йому дорогий подарунок - настільний годинник французької роботи (Руд., Остання шабля, 1959, 344); Настільна лампа кидала яскраве світло на стіл, де стояв портрет дочки Олесі (Ткач, Моряки, 1948, 11).
2. перен. Завжди потрібний і такий, що постійно використовується. Пізніше, у Вільно, на зорі свого творчого шляху, білоруський поет [Янка Купала] познайомився безпосередньо і з "Кобзарем", який назавжди став його настільною книгою (Вітч., 7, 1962, 195); Українські письменники ще не спромоглися створити .. книги, яка б стала настільною для кожного піонера і школяра (Донч., VI, 1957, 589).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | настільний | настільна | настільне | настільні |
Родовий | настільного | настільної | настільного | настільних |
Давальний | настільному | настільній | настільному | настільним |
Знахідний | настільний, настільного | настільну | настільне | настільні, настільних |
Орудний | настільним | настільною | настільним | настільними |
Місцевий | на/у настільному, настільнім | на/у настільній | на/у настільному, настільнім | на/у настільних |