насінницький
НАСІННИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до насінництва, зв'язаний з ним. Насінницькі посіви [льону] збирають у фазі жовтої стиглості (Колг. енц., І, 1956, 742); Важливим питанням дальшого піднесення землеробства є висококваліфіковане ведення насінницької справи (Наука.., 7, 1961, 24); // Який займається вирощуванням насіння. Кращі насінницькі господарства вже добилися значних успіхів у вирощуванні насіння овочевих культу р (Колг. Укр., 2, 1957, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | насінницький | насінницька | насінницьке | насінницькі |
Родовий | насінницького | насінницької | насінницького | насінницьких |
Давальний | насінницькому | насінницькій | насінницькому | насінницьким |
Знахідний | насінницький, насінницького | насінницьку | насінницьке | насінницькі, насінницьких |
Орудний | насінницьким | насінницькою | насінницьким | насінницькими |
Місцевий | на/у насінницькому, насінницькім | на/у насінницькій | на/у насінницькому, насінницькім | на/у насінницьких |