натовкти
НАТОВКТИ, вчу, вчеш, док., перех. 1. Товчучи, виготовити що-небудь.- Вгощайтеся і ви. Свіжий кріпак. Допіру жінка натовкла, - спокійно говорив.. Барило (Кучер, Прощай.., 1957, 384); // Стовкти яку-небудь кількість чогось.
2. розм. Щільно наповнити чим-небудь. - То я книжками так натовк свої валізи (Мас., Під небом.., 1961, 7); * Образно. Природа не дуже багато натовкла розуму в голову пристава четвертого стану (Стельмах, І, 1962, 581).
3. розм. Побити кого-небудь. - Ви не знаєте, скільки я з тими бахурами день у день нагризуся, намучуся, скільки їх натовчу (Фр., VI, 1951, 153).
@ Натовкти морду (пику) кому, вульг. - побити кого-небудь по обличчю. - Пику натовчу, хоч ти мені й батько (Вас., І, 1959, 148); Двом американцям просто серед білого дня на Графській пристані [в Севастопольському порту] якісь матроси натовкли морду (Гончар, II, 1959, 347); Натовкти [під] боки ([в] потилицю) кому або кого - побити кому-небудь боки (потилицю); побити кого-небудь. [Юхим:] А я собі думаю: лежи ти й зверху, а я тобі зісподу натовчу мовчки боки (Вас., III, 1960, 80); - Всього доводиться терпіти.. А як не в лад загавкаєш на пана, То ще й під боки натовчуть (Гл., Байки, 1959, 185); - Та піди та побий їй морду, та натовчи добре потилицю (Н.-Лев., II, 1956, 336); Зіпхнув [будівничий] чоловіка з муру, і налаяв щонайпоганшими словами, ще й в потилицю натовк (Фр., V, 1951, 302).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натовчу | натовчемо |
2 особа | натовчеш | натовчете |
3 особа | натовче | натовчуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | натовк | натовкли |
Жіночий рід | натовкла | |
Середній рід | натовкло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натовчімо | |
2 особа | натовчи | натовчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | натовкши |