нація
НАЦІЯ, ї, ж. 1. Конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру. Соціалізм проти насильства над націями (Ленін, 28, 1956, 256); Українська нація.. будує свою культуру, національну формою, соціалістичну змістом (Рильський, III, 1956, 81).
2. Держава, країна. Найважливіше завдання Організації Об'єднаних Націй - забезпечити мир і безпеку для народів (Рад. Укр., 10. XII 1946, 3).
Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй див. асамблея; Об'єднані Нації див. об'єднаний.
3. перен., ірон. Про яку-небудь групу людей. Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю. Янов., V, 1959, 140); Попів і тих, хто вірить в вас, Візьміть собі в небесну націю (Еллан, І, 1958, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нація | нації |
Родовий | нації | націй |
Давальний | нації | націям |
Знахідний | націю | нації |
Орудний | нацією | націями |
Місцевий | на/у нації | на/у націях |
Кличний | націє | нації |