начебто
НАЧЕБТО, спол., част. Те саме, що неначе. По обличчю Олексія промайнуло, начебто тінь, незадоволення (Логв., Літа.., 1960, 89); Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало (Кол., На фронті.., 1959, 29); Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзигарі (Коцюб., III, 1956, 7); Тарас дивився на Остапа такий здивований, начебто це був і не Остап зовсім (Довж., І, 1958, 218); Все начебто зроблено вже (Головко, II, 1957, 507); Мар'яна хотіла начебто сказати щось ущипливе, та, видно, стрималася (Сенч., На Бат. горі, 1960, 31).