невигадливий
НЕВИГАДЛИВИЙ, а, е. 1. Нездатний вигадувати, винаходити.
2. Який не потребує великої мудрості; звичайний формою, змістом; простий, нескладний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невигадливий | невигадлива | невигадливе | невигадливі |
Родовий | невигадливого | невигадливої | невигадливого | невигадливих |
Давальний | невигадливому | невигадливій | невигадливому | невигадливим |
Знахідний | невигадливий, невигадливого | невигадливу | невигадливе | невигадливі, невигадливих |
Орудний | невигадливим | невигадливою | невигадливим | невигадливими |
Місцевий | на/у невигадливому, невигадливім | на/у невигадливій | на/у невигадливому, невигадливім | на/у невигадливих |