невійськовий
НЕВІЙСЬКОВИЙ, кова, кове. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (Голов., Тополя.., 1965, 14); Саме мирне пожиття, а не воєнну завірюху любить спокійний невійськовий громадянин (Оп., Іду.., 1958, 320); // у знач. ім. невійськовий, вого, ч. Цивільна людина. Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, - військові, невійськові, молоді й старі, - всі зразу збагнули.. ставлення генерала до війни й миру (Довж., І, 1958, 333); - Не належить тут усяким невійськовим стояти (Стельмах, II, 1962, 181).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невійськовий | невійськова | невійськове | невійськові |
Родовий | невійськового | невійськової | невійськового | невійськових |
Давальний | невійськовому | невійськовій | невійськовому | невійськовим |
Знахідний | невійськовий, невійськового | невійськову | невійськове | невійськові, невійськових |
Орудний | невійськовим | невійськовою | невійськовим | невійськовими |
Місцевий | на/у невійськовому, невійськовім | на/у невійськовій | на/у невійськовому, невійськовім | на/у невійськових |