немічно
НЕМІЧНО. Присл. до немічний. [Панса (немічно спираючись на Люцієву руку): ] Мій сину, нехай тебе благословлять бпги... (Л. Укр., II, 1951, 465); Цюкає сапою Федорка. А самій здається - немічно, мляво якось цюкає... (Головко, І, 1957, 216); Немічно блимала під стелею лампочка (Донч., VI, 1957, 422); Розмову, яку намагалися вести уповноважений з Романом, тягли вони нудно й немічно (Панч, II, 1956, 408).