непошкоджений
НЕПОШКОДЖЕНИЙ, а, е. Який залишився цілим, справним; неушкоджений, незруйнований. Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст (Ю. Янов., II, 1954, 99); Оглянув [Денис] німецький міномет і, виявивши, що він непошкоджений, наказав братові: - Зривай плиту (Гончар, III, 1959, 261); // Який не зазнав ушкодження, залишився цілим, здоровим (про людину, тварину і т. ін.). Щасливий повертається Кость зі стайні. Вітер [кінь] живий! Вітер непошкоджений! (Донч., І, 1956, 100); Одержавши листа від живого і навіть непошкодженого Олексія, Ольга заридала з радості (Сенч., Опов., 1959, 84).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непошкоджений | непошкоджена | непошкоджене | непошкоджені |
Родовий | непошкодженого | непошкодженої | непошкодженого | непошкоджених |
Давальний | непошкодженому | непошкодженій | непошкодженому | непошкодженим |
Знахідний | непошкоджений, непошкодженого | непошкоджену | непошкоджене | непошкоджені, непошкоджених |
Орудний | непошкодженим | непошкодженою | непошкодженим | непошкодженими |
Місцевий | на/у непошкодженому, непошкодженім | на/у непошкодженій | на/у непошкодженому, непошкодженім | на/у непошкоджених |