нерв
НЕРВ, а, ч. 1. Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка управляє діяльністю організму. [Семен:] Я надіюся, що він [лікар] вилікує мене, бо хоч око і пошкоджене, але нерв живий (Мороз, П'єси, 1959, 29); Черепномозкові нерви беруть початок від головного мозку і поширюються в ділянці голови і шиї (Анат. і фізіол. людини, 1957, 141).
2. тільки мн. Система таких волокон, які обумовлюють загальний стан, поведінку і діяльність всього організму людини. [Стась:] Мамо, випий краще своїх крапель - у тебе нерви заспокояться (Вас., III, 1960, 194); Напружені нерви тримали все тіло і мозок в стані якогось дивного, неспадаючого збудження (Ткач, Плем'я.., 1961, 195).
@ Грати на нервах див. грати2; Діяти на нерви - збуджувати, дратувати кого-небудь; Дратувати нерви - хвилювати, непокоїти, виводити з спокійного, урівноваженого стану кого-небудь. Сон та вчорашній вечір не йшли йому з голови, дратували нерви (Коцюб., І, 1955, 463); Псувати нерви: а) (кому) хвилювати, непокоїти, виводити з спокійного, урівноваженого стану кого-небудь; б) (собі) хвилюватися, роздратовуватися, збуджуватися. Чи варто псувати собі через нього нерви? (Донч., V, 1957, 501); Стальні (залізні) нерви- тверда, сильна воля й твердий, сильний характер. - Тільки завдяки моїм стальним нервам я не турнув їх [відвідувачів] в три шиї з салону (Головко, II, 1957, 534).
3. перен. Головна рушійна сила чого-небудь; центр, організуюче ядро якої-небудь діяльності. - Партійний комітет покладає.. втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Гончар, II, 1959, 105); Транспорт - головний нерв народного господарства (Наука.., 1, 1959, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нерв | нерви |
Родовий | нерва | нервів |
Давальний | нервові, нерву | нервам |
Знахідний | нерв | нерви |
Орудний | нервом | нервами |
Місцевий | на/у нерві | на/у нервах |
Кличний | нерве | нерви |
нервовий
НЕРВОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до нерв 1. Щоб бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію нервової системи (Донч., II, 1956, 202); І збудження і гальмування є результатом активної діяльності нервової клітини (Заг. догляд за хворими, 1957, 11).
2. Зв'язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Олександра з нервовим поспіхом бігала по хаті, сама не знаючи, що робить (Коцюб., І, 1955, 28); Нервова тривожність з'явилася в рухах бійців (Гончар, III, 1959, 137); // Який виражає, виявляє збудження, роздратування і т. ін. [Любов (нервовим голосом): ] Чого ви, панове, так збентежились? (Л. Укр., II, 1951, 12); Вони [дозорці] передають униз нервові слова командирові (Ю. Янов., II, 1958, 80); Її нервове обличчя відбивало хвилювання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17).
3. Який виник від захворювання, розладу нервової системи; викликаний захворюванням нервів. [Милевський:] Застав його зовсім у поганому стані, ходить не може, нейрит, або нервовий параліч, з серцем нелад (Л. Укр., II, 1951, 74); Од хвилювання він навіть зблід, і одна нога дрібно затремтіла в нервовому дрожі (Головко, II, 1957, 483); Вона лікувалась багато, але давнє нервове потрясіння залишило на ній свої сліди (Сміл., Сашко, 1954, 229).
4. Який перебуває у стані підвищеної чутливості, збудження, хвилювання, роздратування. Її повний організм був зроду нервовий, млявий і втомливий (Н.-Лев., IV, 1956, 122); Серед робітників ходив Сиволап, нервовий, завжди чимось незадоволений (Ткач, Плем'я.., 1961, 46).
5. Різкий, поривчастий, з раптовими швидкими ривками. Тихович нервовим рухом розриває лози й іде далі (Коцюб., І, 1955, 209); Ляхович заморгав повіками, нервовим жестом надів окуляри (Ле, Історія радості, 1947, 165).
6. перен. Сповнений неспокою, турбот, хвилювання (про обстановку, роботу і т. ін.). Москва. Живе нервовим, напруженим життям (Еллан, II, 1958, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нервовий | нервова | нервове | нервові |
Родовий | нервового | нервової | нервового | нервових |
Давальний | нервовому | нервовій | нервовому | нервовим |
Знахідний | нервовий, нервового | нервову | нервове | нервові, нервових |
Орудний | нервовим | нервовою | нервовим | нервовими |
Місцевий | на/у нервовому, нервовім | на/у нервовій | на/у нервовому, нервовім | на/у нервових |