несвіжий
НЕСВІЖИЙ, а, е. 1. Який втратив свої природні властивості. В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (Бажан, Вибр., 1940, 133).
2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний. На ньому була несвіжа сорочка, розхристана на грудях (Тют., Вир, 1964, 381); Воєнлікар був у несвіжому халаті і в пом'ятій шапочці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 36).
3. перен. Який почуває ослаблення, втому. Зморилися здорово, так, що весь час по роботі лежав та й тепер такий несвіжий, важкий (Коцюб., III, 1956, 140); Все тіло у Соломії боліло, як побите. Важкі повіки мимохіть спускались на очі, голова була несвіжа (Коцюб., І, 1955, 363).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | несвіжий | несвіжа | несвіже | несвіжі |
Родовий | несвіжого | несвіжої | несвіжого | несвіжих |
Давальний | несвіжому | несвіжій | несвіжому | несвіжим |
Знахідний | несвіжий, несвіжого | несвіжу | несвіже | несвіжі, несвіжих |
Орудний | несвіжим | несвіжою | несвіжим | несвіжими |
Місцевий | на/у несвіжому, несвіжім | на/у несвіжій | на/у несвіжому, несвіжім | на/у несвіжих |