НЕСМІЛИВО. Присл. до несміливий. Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Л. Укр., III, 1952, 485); Дівчина знизала плечима й несміливо глянула на брата (Головко, II, 1957, 216); Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна (Хижняк, Тамара, 1959, 170).