нестриманий
НЕСТРИМАНИЙ, а, е. 1. Якого не стримали, не затамували; якого важко або неможливо стримати; дуже сильний. Стояло кілька хлопців і родичі при них. Велися уривчасті речі, лунали нестримані ридання (Л. Укр., III, 1952, 568); Нестриманим потоком Ідуть і йдуть робітники (Олесь, Вибр., 1958, 282).
2. Який не вміє стримуватися, володіти собою. Лейтенант знав Оленченка як хлопця нестриманого і був майже певен, що нагрубив таки він (Багмут, Записки.., 1961, 84).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нестриманий | нестримана | нестримане | нестримані |
Родовий | нестриманого | нестриманої | нестриманого | нестриманих |
Давальний | нестриманому | нестриманій | нестриманому | нестриманим |
Знахідний | нестриманий, нестриманого | нестриману | нестримане | нестримані, нестриманих |
Орудний | нестриманим | нестриманою | нестриманим | нестриманими |
Місцевий | на/у нестриманому, нестриманім | на/у нестриманій | на/у нестриманому, нестриманім | на/у нестриманих |