неусвідомлений
НЕУСВІДОМЛЕНИЙ, а, е. Якого свідомо не продумали. - Я чвалаю до Анни, до своєї тихої пристані, не маючи жодного наміру, а так, з неусвідомленої внутрішньої потреби (Кол., На фронті.., 1959, 158); Якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Вільде, Сестри.., 1958, 445).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неусвідомлений | неусвідомлена | неусвідомлене | неусвідомлені |
Родовий | неусвідомленого | неусвідомленої | неусвідомленого | неусвідомлених |
Давальний | неусвідомленому | неусвідомленій | неусвідомленому | неусвідомленим |
Знахідний | неусвідомлений, неусвідомленого | неусвідомлену | неусвідомлене | неусвідомлені, неусвідомлених |
Орудний | неусвідомленим | неусвідомленою | неусвідомленим | неусвідомленими |
Місцевий | на/у неусвідомленому, неусвідомленім | на/у неусвідомленій | на/у неусвідомленому, неусвідомленім | на/у неусвідомлених |