низом
НИЗОМ, присл. Над самою поверхнею землі; протилежне верхом. - Отак і блукаю, - провадив дід Северин, - світанки по росі відгадую, ночі по вітру, що низом лягає (Рибак, Помилка.., 1956, 158); Ніби вправний стрілець, цілиться він між безліч однаковісіньких овечих ніг, раз! шугнув низом гирлигою і вже тягне-витягує саме ту, яку йому треба (Гончар, Таврія, 1952, 157); // По нижчій місцевості. Котились низом ниви, стелились горбами, повні, свіжі, багаті, та все чужі (Коцюб., II, 1955, 42); Пішла глухими вулицями низом поза левадами - щоб хоч люди не бачили (Головко, II, 1957, 150); [Марія:] Не бачила [Павла]. Я йшла низом (Довж., І, 1958, 349); // Нижньою частиною чого-небудь. Дужими руками він поперед себе підняв мішок, низом поклав його на груди, а розв'язаний гузир нахилив у кіш (Стельмах, І, 1962, 147).
низ
НИЗ, у, ч. 1. Нижня частина предмета. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (Коцюб., І, 1955, 79); З низу і майже до верху вікна були замуровані (Чорн., Визвол. земля, 1959, 85); // рідко. Те саме, що виворіт. - Я так білю, щоб верх полотна був на сонці, а низ у воді (Стельмах, І, 1962, 311).
2. Низька місцевість; низина. Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Щог., Поезії, 1958, 87); Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах (Мирний, IV, 1955, 219); Білі тумани в передчутті сонця занепокоїлися по низах (Гончар, III, 1959, 434).
3. Нижня течія ріки, а також прилегла до неї територія. В VII ст. в низах Волги утворилася сильна Хазарська держава (Іст. СРСР, І, 1956, 28); З усіх усюд піднялися козаки: від Чигирина, від Переяслава, від Батурина, від дніпровського низу... (Довж., І, 1958, 272).
4. тільки мн. Широкі маси трудового населення. Турбай з повагою глянув на Кузя. Зібраний, підтягнутий, навіть елегантний, він здався йому уособленням тієї розумової енергії, яку партія спрямувала в народ, в найглибші низи (Руд., Остання шабля, 1959, 93); Царизм душив, нищив талановитих людей, виходців з низів (Чаб., Шляхами.., 1961, 42).
5. тільки мн. Низькі звуки, ноти. Голос мав [Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах, а на низах - міцний, глибокий, який гармонійно пасував до його могутньої постаті (Минуле укр. театру, 1953, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | низ | низи |
Родовий | низу | низів |
Давальний | низові, низу | низам |
Знахідний | низ | низи |
Орудний | низом | низами |
Місцевий | на/у низу | на/у низах |
Кличний | низе | низи |