новоутворення
НОВОУТВОРЕННЯ, я, с. Те саме, що новотвір. Займенники, як і числівники, становлять замкнену групу, що в сучасній мові не поповнюється новоутвореннями (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 382); Однією з найбільш хвилюючих і актуальних проблем сучасної медицини є проблема боротьби проти злоякісних новоутворень (Наука.., 2, 1960, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | новоутворення | новоутворення |
Родовий | новоутворення | новоутворень |
Давальний | новоутворенню | новоутворенням |
Знахідний | новоутворення | новоутворення |
Орудний | новоутворенням | новоутвореннями |
Місцевий | на/у новоутворенні | на/у новоутвореннях |
Кличний | новоутворення | новоутворення |