нона
НОНА, и, ж. 1. муз. Дев'ятий ступінь у гамі. В старовинній [китайській] музиці палаців та храмів народні пісні мають розвиток мелодії на дуже віддалені інтервали, аж до нони і децими, тобто відразу на дев'ятий або десятий щабель від першого звуку (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 110).
2. літ. Строфа з дев'яти рядків, перев. хореїчного розміру і з таким же римуванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нона | нони |
Родовий | нони | нон |
Давальний | ноні | нонам |
Знахідний | нону | нони |
Орудний | ноною | нонами |
Місцевий | на/у ноні | на/у нонах |
Кличний | ноно | нони |