нуди
НУДИ, ів, мн., розм., рідко. Те саме, що нудьга 1, 2. Раз якось, коли опришки розбрелися з нудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик (Хотк., II, 1966, 264); - Ах, як голова болить, - мовила вона сама до себе, - навіть по ночах спати не можу! А се з нудів, я знаю (Л. Укр., III, 1952, 490).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нуди | |
Родовий | нудів | |
Давальний | нудам | |
Знахідний | нуди | |
Орудний | нудами | |
Місцевий | на/у нудах | |
Кличний | нуди |
нуд
НУД, у, ч ., розм. Те саме, що нудьга 1, 2. Сидимо було день при дні у дівочій та робимо. А тихо коло тебе, як зачаровано. Тільки пані заоха або хто з дівчат на ухо за чим озветься, котора зітхне з нуду (Вовчок, І, 1955, 102); Занудило Ярошенкові якимсь дивним нудом. Щось ніби вхопило його за в'язи та й пригинає ближче до тих живих квіток (Вас., І, 1959, 195); Позавтра осінь ця, сніжисто-дощова, проллє свої жалі, зажуру однотонну - йде однотонний нуд, зажура життьова! (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 253).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нуд | нуди |
Родовий | нуду | нудів |
Давальний | нудові, нуду | нудам |
Знахідний | нуд | нуди |
Орудний | нудом | нудами |
Місцевий | на/у нуді | на/у нудах |
Кличний | нуде | нуди |
нуда
НУДА, и, ж.. розм. 1. Те саме, що нудьга 1, 2. Емене докучило врешті сидіти на гарячій землі.. Що їй робити, чим заповнити святну нуду? (Коцюб., І, 1955, 285); Нуда його [пана] мучила, ніяка робота не йшла до рук, ніяка думка не клеїлася в голові (Фр., III, 1950, 291); Коли пройти ряди цих довгих, монотонних Провулочків, і площ, і вулиць напівсонних,.. Однакові до злості і нуди, - То раптом вийдеш ти на площу нешироку (Бажан, Роки, 1957, 211).
2. Те саме, що нудьгар. Не поет, сказать би, просто нуда, Світ йому здавався, як в диму (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 126).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нуда | нуди |
Родовий | нуди | нуд |
Давальний | нуді | нудам |
Знахідний | нуду | нуди, нуд |
Орудний | нудою | нудами |
Місцевий | на/у нуді | на/у нудах |
Кличний | нудо | нуди |
нудити
НУДИТИ, нуджу, нудиш, недок., розм. 1. перех. Викликати почуття нудьги. Та що я буду нудити вас довгим оповіданням! (Фр., III, 1950, 105); Загадкова міна лікаря якось нудила її (Кобр., Вибр., 1954, 94); Розмови, які вів [Бронко], мало сказати - не задовольняли, а просто-таки нудили Сташку (Вільде, Сестри.., 1958, 380); // безос. В хаті нас нудило. Нас тягло до лісу, туди, де річка, де шелест дерев і пахощі лісової зелені (Досв., Вибр., 1959, 47).
2. неперех., рідко. Те саме, що нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу (Чуб., V, 1874, 5); Аж тиждень так собі нудила. А потім трути розвела І генерала напоїла (Шевч., II, 1963, 248); Ой під лісом, та під Лебедином, ..Ой там молод козаченько нудить, Під ним сивий кониченько блудить (Кроп., V, 1959, 31); // чим. Відчувати апатію, відразу до чого-небудь. - Я й сама не знаю, що зо мною сталося: ..як побачила тебе, світ мені незмилився, усім я нудила, усюди я скучала (Кв.-Осн., II, 1956, 46).
Нудити нудом - дуже нудитися, нудьгувати. Водить Щур очима по кімнаті, нудить нудом смертельним (Вас., Вибр., 1950, 114); Нудити світом: а) перебувати в стані апатії, бездіяльності. На другім кінці палацу, у лакейській, нудили світом без роботи Петро, Вареників син, та Йван Шкляр (Мирний, II, 1954, 99); [Самопал:] Без діла все прахом стає... І чоловік, як отак сидить, то світом.. нудить, а дай йому діло - оживе (Зар., Антеї, 1962, 269); б) перебувати в стані тривожного неспокою, втомлюватися від журби, туги за ким-, чим-небудь, без кого-, чого-небудь. Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума - заблудив (Шевч., І, 1951, 4); - Ти знаєш, Насте, що мені нема життя без тебе... Без тебе я нуджу світом, без тебе я нещасний, - промовив сумно Гнат (Коцюб., І, 1955, 49); Павло коло столу похилився, неговіркий, заклопотаний, видно, не милі досвітки без Орини. Світом нудить, з лиця спав (Горд., Чужу ниву.., 1940, 4); в) нидіти, скніти. Довелося генеральші на старості літ самотою світом нудити (Мирний, І, 1949, 200); Найгірше тим, що марне світом нудять у полоні (Л. Укр., І, 1951, 395); г) почувати нехіть, відразу до життя. Дуже журився Івашко за бабусею, аж світом нудив: з хати не вийде, а коли й вийде, то хіба тільки на кладовище (Стор., І, 1957, 135); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним (Дн. Чайка, Тв., 1960, 177).
3. безос., перех. Викликати нудоту (у 2 знач.). Нудило мене, давило під серцем, усе б я, немов на похмілля, кисле їла (Мирний, І, 1954, 85); У хату залазить його [моря] гострий дух, од якого нудить (Коцюб., І, 1955, 396); - Як зайду, бувало, в анатомку, так і нудить, всі нутрощі вивертає (Руд., Остання шабля, 1959, 30); Його почало страшно Нудити. Ми не перешкоджали йому (Ю. Янов., II, 1958, 54).
@ Нудить у горлі (у грудях, під грудьми) - про млосне, неприємне відчуття від голоду, хвороби, запаморочення і т. ін. - Світ крутиться, поперед очима зачинають бігати колеса, зразу зелені, далі червоні, в горлі нудить (Фр., IV, 1950, 15); В голові у Вови закрутилося, в грудях нудило і що було далі - він уже мало пам'ятає (Вас., І, 1959, 92).
4. неперех., розм. Набридливо скаржитися, нарікати; скиглити. Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: - І нащо зима та люта? - Все вони питають (Л. Укр., І, 1951, 59); - А випито скільки?! А поїдено з колгоспної комори скільки?! А воно ж, мабуть, і ревізія буде! - нудив комірник (Вишня, І, 1956, 394).
5. перех., заст. Виснажувати, морити. Марно тільки молодець По степу кружає-блуде [блудить], Під собою коня нуде [нудить] (Манж., Тв., 1955, 187).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нуджу | нудимо |
2 особа | нудиш | нудите |
3 особа | нудить | нудять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нудитиму | нудитимемо |
2 особа | нудитимеш | нудитимете |
3 особа | нудитиме | нудитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нудив | нудили |
Жіночий рід | нудила | |
Середній рід | нудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нудімо | |
2 особа | нуди | нудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нудячи | |
Минулий час | нудивши |