нудитися
НУДИТИСЯ, нуджуся, нудишся, недок. 1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля... (Граб., І, 1959, 329); Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (Коцюб., І, 1955, 269); Мелашка вже нудилась за Бієвцями, за батьком, за своєю доброю матір'ю (Н.-Лев., II, 1956, 325); Яшко довго нудився на самоті (Головко, І, 1957, 129); * Образно. Небо нудилося. Хмари затягли обрій, наповзали, налягали на землю (Горд., Дівчина.., 1954, 149).
Нудитися світом - те саме, що Нудити світом (див. нудити). Хоть він за нею і журився І світом цілий день нудився; Та ба! бач треба покидать (Котл., І, 1952, 82); То лаяв [Халявський] усякого, хто тільки на думку йому приходив, то світом нудився, і з журби аж захляв (Кв.-Осн., II, 1956, 208); Чіпка собі нудиться світом, коли немає нікого з товариства (Мирний, II, 1954, 294).
2. рідко. Відчувати нудоту (у 2 знач.). - От кобець - менший вас, а їсти як захоче: Летить - і душить горобця. Зате він з голоду ніколи не нудився (Греб., І, 1957, 46).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нуджуся | нудимося |
2 особа | нудишся | нудитеся |
3 особа | нудиться | нудяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нудитимуся | нудитимемося |
2 особа | нудитимешся | нудитиметеся |
3 особа | нудитиметься | нудитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нудився | нудилися |
Жіночий рід | нудилася | |
Середній рід | нудилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нудімося | |
2 особа | нудися | нудіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нудячись | |
Минулий час | нудившись |