нічка
НІЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч. Нічка тиха Україну Одвідать прийшла, У садочок до калини Гостей привела (Гл., Вибр., 1951, 182); Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого - щастя, кого - сльози, Все нічка покрила (Шевч., І, 1951, 36); * У порівн. Він ходив сумний, як нічка (Граб., І, 1959, 346).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нічка | нічки |
Родовий | нічки | нічок |
Давальний | нічці | нічкам |
Знахідний | нічку | нічки |
Орудний | нічкою | нічками |
Місцевий | на/у нічці | на/у нічках |
Кличний | нічко | нічки |