обстанова
ОБСТАНОВА, и, ж., рідко. Те саме, що обстановка. Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку (Стеф., І, 1949, 99); Чути гомін. Помалу видніє. Виявляється частина за частиною обстанова картини (Вас., III, 1960, 180); Гава недовго розмовляв із Староміським, але весь час уважно придивлявся його хаті і всій домашній та родинній обстанові (Фр., III, 1950, 63).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обстанова | обстанови |
Родовий | обстанови | обстанов |
Давальний | обстанові | обстановам |
Знахідний | обстанову | обстанови |
Орудний | обстановою | обстановами |
Місцевий | на/у обстанові | на/у обстановах |
Кличний | обстаново | обстанови |