оглав
ОГЛАВ, у, ч., заст. 1. Зміст.
2. Заголовок. Позолочений оглав горів на сонці: "Декларація прав вільної людини й громадянина" (Кач., II, 1958, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оглав | оглави |
Родовий | оглаву | оглавів |
Давальний | оглавові, оглаву | оглавам |
Знахідний | оглав | оглави |
Орудний | оглавом | оглавами |
Місцевий | на/у оглаві | на/у оглавах |
Кличний | оглаве | оглави |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оглав | оглави |
Родовий | оглава | оглавів |
Давальний | оглавові, оглаву | оглавам |
Знахідний | оглав | оглави |
Орудний | оглавом | оглавами |
Місцевий | на/у оглаві | на/у оглавах |
Кличний | оглаве | оглави |