огород
ОГОРОД, у, ч., розм., рідко. Те саме, що город. Громада одібрала од неї поле, й Улас зостався з самим огородом (Н.-Лев., III, 1956, 335); Огородами, перескакуючи плоти та ховаючися між яриною, дістався [Лис Микита] аж до середмістя (Фр., IV, 1950, 91); Вони прямували вигоном вздовж огородів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | огород | огороди |
Родовий | огороду | огородів |
Давальний | огородові, огороду | огородам |
Знахідний | огород | огороди |
Орудний | огородом | огородами |
Місцевий | на/у огороді | на/у огородах |
Кличний | огороде | огороди |
огорода
ОГОРОДА див. огорожа.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | огорода | огороди |
Родовий | огороди | огород |
Давальний | огороді | огородам |
Знахідний | огороду | огороди |
Орудний | огородою | огородами |
Місцевий | на/у огороді | на/у огородах |
Кличний | огородо | огороди |