одружувати
ОДРУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДРУЖИТИ, одружу, одружиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка. Єднати шлюбом чоловіка і жінку. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Шевч., II, 1963, 229); Одружили Палажку з парубком, і, добре погулявши на весіллі, свекор забрав молодих та й повіз до себе (Стор., І, 1957, 27); До господарства потрібні стали робочі руки, і старшого, Антона, батько одружив (Чорн., Визвол. земля, 1950, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одружую | одружуємо |
2 особа | одружуєш | одружуєте |
3 особа | одружує | одружують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одружуватиму | одружуватимемо |
2 особа | одружуватимеш | одружуватимете |
3 особа | одружуватиме | одружуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | одружував | одружували |
Жіночий рід | одружувала | |
Середній рід | одружувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одружуймо | |
2 особа | одружуй | одружуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | одружуючи | |
Минулий час | одружувавши |