оксамит
ОКСАМИТ1, у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. - Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Шевч., І, 1963, 202); Мати вбирала її в оксамит та шовк (Н.-Лев., IV, 1956, 228); Патефон м 'яко ліг на обтягнуте оксамитом крісло (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 35); * Образно. Хай ніччю кидають ракети в безодні теплий оксамит, - ми сонце взяли на багнети, - червона помста, тіні - ми (Сос., І, 1957, 306);* У порівн. Дорога суха, аж курява в 'ється, Збоку зелені ниви простяглися, Неначе оксамит, сяють на сонці... (Коцюб., І, 1955, 429).
ОКСАМИТ2, у, ч., бот. (Аquilеgiа L.). Те саме, що орлики. Оксамит, півники, любисток, Нечоси-панночки цвіли (Укр. поети-романтики.., 1968, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оксамит | оксамити |
Родовий | оксамиту | оксамитів |
Давальний | оксамитові, оксамиту | оксамитам |
Знахідний | оксамит | оксамити |
Орудний | оксамитом | оксамитами |
Місцевий | на/у оксамиті | на/у оксамитах |
Кличний | оксамите | оксамити |