опустіло
опустіти
ОПУСТІТИ, іє, док. Те саме, що спустіти. Опустіло поле. Давно звезли на токи копи, скосили гречки й проса (Цюпа, На крилах.., 1961, 21); Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків.. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб 'язок (Фр., III, 1950, 52); Опустіли кошари. Тиша і пустка (Коцюб., II, 1955, 324); Все потягло, що робити уміло, На косовицю; село опустіло (Щог., Поезії, 1958, 85).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опустію | опустіємо |
2 особа | опустієш | опустієте |
3 особа | опустіє | опустіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опустів | опустіли |
Жіночий рід | опустіла | |
Середній рід | опустіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опустіймо | |
2 особа | опустій | опустійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | опустівши |