освічення
ОСВІЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. освічувати2 і освічуватися2; навчання. Він не був простим вчителем. Освічення народу було спадковою діяльністю його роду (Довж., І, 1958, 291); Передвиборну кампанію в Петербурзі соціалісти ведуть насамперед і головним чином для освічення має і згуртування їх (Ленін, 14, 1971, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | освічення | освічення |
Родовий | освічення | освічень |
Давальний | освіченню | освіченням |
Знахідний | освічення | освічення |
Орудний | освіченням | освіченнями |
Місцевий | на/у освіченні | на/у освіченнях |
Кличний | освічення | освічення |