осьде
ОСЬДЕ, розм. 1. присл. Ось тут; у цьому місці. - Ти тут, Соломіє? - питав він і дрімав далі. - Тут, тут... осьде (Коцюб., І, 1955, 358); [Катря:] Я осьдечки, бабусю, я осьде! (Вас., III, 1960, 249).
2. част. вказ. Те саме, що ось 1, 4. - Дивіться, люде: осьде булла. Що я читав... - І показав [Іван Гус] Перед народом (Шевч., І, 1963, 265); - Осьде й татко! Ну, признайся: де ти, татку, де ти зник? (Тич., II, 1957, 325).