отупілий
ОТУПІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до отупіти. Вони стали на ганку, з жалем дивлячись, як горда нескорена сила ішла під багнетом байдужого, отупілого на людських стражданнях тюремника (Стельмах, І, 1962, 452); // у знач. прикм. Отупілі солдафони, есесівці.. перестали набридати Дмитрові (Коз., Гарячі руки, 1960, 62).
2. у знач. прикм. Який виражає тупість, отупіння. Від очей Таубенфельда не сховались загнані, отупілі очі [людей], зігнуті в нелюдській втомі спини, кволі помахи лопат (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | отупілий | отупіла | отупіле | отупілі |
Родовий | отупілого | отупілої | отупілого | отупілих |
Давальний | отупілому | отупілій | отупілому | отупілим |
Знахідний | отупілий, отупілого | отупілу | отупіле | отупілі, отупілих |
Орудний | отупілим | отупілою | отупілим | отупілими |
Місцевий | на/у отупілому, отупілім | на/у отупілій | на/у отупілому, отупілім | на/у отупілих |
отупіти
ОТУПІТИ, ію, ієш, док. 1. Втратити здатність розуміти, сприймати що-небудь. Тато розповідає, що Гризота нібито був колись хорошим чоловіком нашого трудящого роду, а отже зажирів, отупів (Речм., Твій побратим, 1962, 14).
2. Втратити здатність реагувати на що-небудь; збайдужіти до всього. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров'ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко (Вовчок, І, 1955, 28); Голодні діти кричать, плачуть, вимагають.. Отупіла мати від дитячих сліз (Довж., І, 1958, 35); Видно було, що дівча вже бачило-перебачило всього і, зрештою, не те щоб звикло, а скоріш до всього збайдужіло, а може й отупіло (Коз., Листи.., 1967, 14).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отупію | отупіємо |
2 особа | отупієш | отупієте |
3 особа | отупіє | отупіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отупів | отупіли |
Жіночий рід | отупіла | |
Середній рід | отупіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отупіймо | |
2 особа | отупій | отупійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | отупівши |