п'ята
П'ЯТА, и, ж. 1. Задня частина ступні. Більше в розумного розуму в п'яті, як у дурня в голові (Укр.. присл.., 1955, 249); Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає (Номис, 1864, № 3047); Турн злобно сильною п'ятою На труп Палланта настоптав (Котл., І, 1952, 258); Йшли [паничі] модною походою, ступаючи на п'яти, розхитуючись і здійнявши плечі вгору (Л. Укр., III, 1952, 606); Володя спочивать не хоче, все йде та йде.. Ноженята в густім пилу. Кругом пече, а особливо в босі п'яти... (Сос., II, 1958, 358); - Клятий черевик ногу натер на п'яті (Томч., Готель.., 1960, 97); * Образно. Свобода в імперіалістичному світі означає лише свободу експлуатації робітничого класу, трудового народу не тільки своїх країн, але й усіх інших країн, які попадають під залізну п'яту монополій (Програма КПРС, 1961, 29); // Частина панчохи, шкарпетки, взуття, яка закриває цю частину ступні. Ледве встигла [панна] проколивати повз них на резинових п'ятах, а вже Мартині щоки залляв густий рум'янець (Коцюб., II, 1955, 298).
@ [Аж] до [самих] п'ят; [Аж] по [самі] п'яти - дуже довгий. У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Хотк., II, 1966, 419); - Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 23); Дух у п'ятах - те саме, що Душа [аж] у п'ятах (див. душа); Дух у п'яти ховається (заглядає і т. ін. ) - те саме, що Душа у (під) п'яти ховається (заглядає і т. ін. ) (див. душа); Душа [аж] у п'ятах див. душа; Душа у (під) п'яти ховається (заглядає і т. ін. ) див. душа; Заганяти (загнати) душу в п'яти див. заганяти1; Закивати п'ятами див. закивати; З (від) голови до п'ят див. голова; Кивати п'ятами див. кивати; Лизати п'яти див. лизати; Мазати (намазувати, намазати і т. ін. ) п'яти салом див. сало; Накивати п'ятами див. накивати; Насідати на п'яти див. насідати; Наступати (наступити) на п'яти див. наступати; Під п'яти пече див. пекти; Під п'ятою бути (сидіти, залишатися і т. ін. ) у кого, чиєю: а) підкорятися кому-небудь, діяти згідно з його бажаннями. Був же [Степан] такий тихий та боязкий, вічно під п'ятою у своєї Соломії сидів, а це, бач, як вирвався наперед (Кучер, Трудна любов, 1960, 293); б) бути поневоленим кимсь. Не одразу зоря Радянської влади засяяла над усіма українськими землями. Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпатська Україна залишалися під п'ятою іноземних поневолювачів (Ком. Укр., 9, 1969, 5); Показувати (показати) п'яти див. показувати; По п'ятах гнатися (іти, ходити і т. ін. ) - невідступно переслідувати кого-небудь, іти за кимсь. Йому здавалося, що сама смерть женеться за ними по п'ятах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 12); За ним весь час ішли по п'ятах фашисти (Збан., Переджнив'я, 1960, 211); Коли в господі немає брата або тітки, тоді Терешко пристає, мов тінь, до діда Карпа, ходить за ним по п'ятах (Мас., Роман.., 1970, 34); П'яти сверблять див. свербіти.
2. Опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь. Край п'яти тієї скелі розсипались, мов курчата круг квочки, малесенькі селянські й міщанські хатки (Стар., Облога.., 1961, 4); Склепали гострими кінцями докупи дві звичайні коси, приладнали кілька грузил, а до п'ят коси прив'язали по вірьовці (Донч., І, 1956, 51); Головними елементами кам'яного моста є опори, склепіння і надсклеписта будова.. Склепіння спирається на опори за допомогою п'ят (Інж. геод., 1959, 372).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | п'ята | п'яти |
Родовий | п'яти | п'ят |
Давальний | п'яті | п'ятам |
Знахідний | п'яту | п'яти |
Орудний | п'ятою | п'ятами |
Місцевий | на/у п'яті | на/у п'ятах |
Кличний | п'ято | п'яти |
п'ятий
П'ЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника п'ять. Так дбає, як пес про п'яту ногу (Укр.. присл.., 1955, 206); Уже третій, і четвертий, І п'ятий минає Немалий рік, а Степана Немає, немає (Шевч., II, 1963, 338); Всі говорили, що він здібний і повинен учитися. Якщо четверо працюватимуть, то на п'ятого зароблять (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 21).
@ Потрібний, як собаці п'ята нога див. нога; П'яте колесо до воза (у возі) див. колесо; П'яте через десяте див. десятий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | п'ятий | п'ята | п'яте | п'яті |
Родовий | п'ятого | п'ятої | п'ятого | п'ятих |
Давальний | п'ятому | п'ятій | п'ятому | п'ятим |
Знахідний | п'ятий, п'ятого | п'яту | п'яте | п'яті, п'ятих |
Орудний | п'ятим | п'ятою | п'ятим | п'ятими |
Місцевий | на/у п'ятому, п'ятім | на/у п'ятій | на/у п'ятому, п'ятім | на/у п'ятих |