пальне
ПАЛЬНЕ, -ого, с. Паливо, звичайно для двигунів. // Речовина, яка є джерелом енергії при спалюванні в двигунах, котельних та інших енергетичних установках; будь-яке пальне є паливом, але не кожне паливо є пальним; пальне (на відміну від решти видів палива) використовують переважно для засобів пересування (автомобілів, локомотивів, плавзасобів, літаків, ракет тощо), тому воно повинно складати достатьньо малу частину об'єму і ваги засобу пересування, щоб забезпечити його високу ефективність. // перен., розм. Спиртні напої; випивка.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пальне | пальні |
Родовий | пального | пальних |
Давальний | пальному | пальним |
Знахідний | пальний | пальні |
Орудний | пальним | пальними |
Місцевий | на/у пальному, пальнім | на/у пальних |
Кличний | пальне | пальні |
пальний
ПАЛЬНИЙ, а, е. 1. Здатний до горіння, згоряння. Танк мчав палаючи. Вздовж усієї вулиці з горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю: одні влучали, інші падали обік танка, поперед нього - весь асфальт горів (Гончар, III, 1959, 279).
2. у знач. ім. пальне, ного, с. Паливо, звичайно для двигунів. Машина мчиться легкова, літак гуркоче срібний, комбайн виходить на жнива, їм всім пальне потрібне (Забіла, У.. світ, 1960, 116); Атомний криголам зможе брати з собою запас ядерного пального на рік плавання (Ком. Укр., 11, 1957, 34); // перен., розм. Спиртні напої, випивка. Ще зранку .. усе було приготовлено до бучного весілля. Маша з подругами спекла, що належить. Мої друзі принесли пального (Ю. Янов., II, 1954, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пальний | пальна | пальне | пальні |
Родовий | пального | пальної | пального | пальних |
Давальний | пальному | пальній | пальному | пальним |
Знахідний | пальний, пального | пальну | пальне | пальні, пальних |
Орудний | пальним | пальною | пальним | пальними |
Місцевий | на/у пальному, пальнім | на/у пальній | на/у пальному, пальнім | на/у пальних |
пальнути
ПАЛЬНУТИ, ну, неш, док., з чого і без додатка, розм. Однокр. до палити2. Скрикнула Зінька, Ілько згарячу пальнув із обріза - сам не знав, чи туди, чи вгору. А з шелюгів у ту мить, мов дуплетом, із двох гвинтівок - бах! бах! (Головко, II, 1957, 178); - Залишайся, Мокію, тут і пильнуй, - звернувся Головатий до Гулика, - якщо набіжить небезпека, пальни з гармати (Добр., Очак. розмир, 1965, 312).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пальну | пальнемо |
2 особа | пальнеш | пальнете |
3 особа | пальне | пальнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пальнув | пальнули |
Жіночий рід | пальнула | |
Середній рід | пальнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пальнімо | |
2 особа | пальни | пальніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пальнувши |