перегуд
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перегуд | перегуди |
Родовий | перегуду | перегудів |
Давальний | перегудові, перегуду | перегудам |
Знахідний | перегуд | перегуди |
Орудний | перегудом | перегудами |
Місцевий | на/у перегуді | на/у перегудах |
Кличний | перегуде | перегуди |
перегудіти
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегуду | перегудемо |
2 особа | перегудеш | перегудете |
3 особа | перегуде | перегудуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перегудів | перегуділи |
Жіночий рід | перегуділа | |
Середній рід | перегуділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегудімо | |
2 особа | перегуди | перегудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перегудівши |
перегусти
ПЕРЕГУСТИ, уде; мин. ч. перегув, гула, ло; док. 1. Перестати густи; відгусти. Заводські гудки перегули (Кучер, Прощай.., 1957, 40); // перен. Припинитися, минути (про те, що супроводжувалося шумом, гулом, гудінням). Вона.. потурала господареві у всьому, знаючи, що буря перегуде і буде не так, як він хотів, а так, як вона хотіла (Тют., Вир, 1964, 88).
2. Густи голосніше за що-небудь інше. - Дзвону твого не чуть, Лавро київська, - машина [літак] перегула... (Вишня, І, 1956, 212).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегуду | перегудемо |
2 особа | перегудеш | перегудете |
3 особа | перегуде | перегудуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перегув | перегули |
Жіночий рід | перегула | |
Середній рід | перегуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегудімо | |
2 особа | перегуди | перегудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перегувши |