передчувати
ПЕРЕДЧУВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕДЧУТИ, ую, уєш, док., перех. Наперед, заздалегідь відчувати те, що відбудеться, настане. Посилаю Вам своє останнє оповідання і передчуваю, що будете лаяти мене за нього, бо я й сам себе лаю (Коцюб., III, 1956, 392); Іще не знаючи, що трапилось, але передчуваючи якусь біду, вона прислухалася до його квапливих кроків (Шиян, Гроза.., 1956, 234); Поет бачив завтрашній день без кріпаччини, передчував "сім'ю вольну, нову", був ясновидцем відродження, предтечею грядущої революційної бурі (Літ. Укр., 30.V 1964, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передчуваю | передчуваємо |
2 особа | передчуваєш | передчуваєте |
3 особа | передчуває | передчувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передчуватиму | передчуватимемо |
2 особа | передчуватимеш | передчуватимете |
3 особа | передчуватиме | передчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | передчував | передчували |
Жіночий рід | передчувала | |
Середній рід | передчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передчуваймо | |
2 особа | передчувай | передчувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | передчуваючи | |
Минулий час | передчувавши |