перемліти
ПЕРЕМЛІТИ, ію, ієш, док. 1. Змучитися, знемогти від тривоги, страху, горя і т. ін. Від своїх тривог і чекань вона так уже перетліла та перемліла, що не бачила перед собою й світу (Чорн., Потік.., 1956, 348).
Перемліти душею (серцем) - змучитися від тривоги, страху, горя і т. ін. Нікому не болить чуже горе, ніхто не відає, як перемліла душею Фросина Данилівна минулої ночі (Хижняк, Тамара, 1959, 135).
2. Перестояти на гарячій плиті, в печі і т. ін. (про їжу). Обід уже давно був готовий, проте роздавати його не було наказу. "Перемліє все в казанах", - пожалкував мимохідь Хаєцький (Гончар, III, 1959, 429).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемлію | перемліємо |
2 особа | перемлієш | перемлієте |
3 особа | перемліє | перемліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перемлів | перемліли |
Жіночий рід | перемліла | |
Середній рід | перемліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемліймо | |
2 особа | перемлій | перемлійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перемлівши |