переїжджати
ПЕРЕЇЖДЖАТИ, аю, аєш і ПЕРЕЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., ПЕРЕЇХАТИ, їду, їдеш, док. 1. перех. і неперех., через (на) що. Їхати, пересуватися (сушею або водою за допомогою яких-небудь засобів пересування) через що-небудь, перетинаючи щось, з одного боку чогось на інший. Прийшлось їм переїжджать через річку на поромі (Мирний, V, 1955, 348); Темрява мовчала. Тоді Гнат рушив далі і став переїжджати струмочок, що дзюркотів унизу (Тют., Вир, 1964, 188); - Та зостаньтесь ночувати, - просив Прокопович, соваючись на стільці, - ніч темна, а вам треба переїздити через Рось (Н.-Лев., III, 1956, 72); Поки переїздили площу, було тихо. Але ось неподалеку ззаду ударив постріл, другий (Головко, II, 1957, 468); Вони переїхали бродом дві протоки, об' їхали озера-лимани і поскакали вздовж Сир-Дар'ї (Тулуб, В степу.., 1964, 300); Іде [Дударик], іде - коли море.. Аж тут коник біжить: - Що ж ти, - каже, - без мене. Сідай, перевезу. - Переїхав Дударик на той бік (Тич., І, 1957, 146).
2. неперех., до (від) кого, в що, з чого. Їхати, пересуватися (сушею або водою за допомогою яких-небудь засобів пересування) з метою зміни місця проживання, перебування. Маня хутко переїжджає з батьком в Луцьк, так що я сподіваюся з нею незабаром побачитись (Л. Укр., V, 1956, 18); - Тату, як ви так полюбили Дмитра, переїжджайте до нас жити, - не раз говорила вдовиця (Стельмах, II, 1962, 261); В четвер переїздимо, бо завтра кінчаємо роботу в Алушті (Коцюб., III, 1956, 139); Руднєв переїздив з одного місця бою на друге, керуючи операцією (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 41); Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити (Вовчок, І, 1955, 33); Як тільки пожежа в центрі міста припинилася, Наполеон переїхав з Петровської фортеці знову в Кремль (Кочура, Зол. грамота, 1960, 346).
3. перех. і неперех., чим, через (повз) що, по чому. Рухаючись, пересуваючись сушею або водою з одного місця в інше, минати щось, проїжджати що-небудь, повз що-небудь. Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля, що переїжджав по вулицях (Фр., VI, 1951, 163); Довелось переїжджати через уже визволену Ригу (Гончар, Маша.., 1959, 11); Зеленим лісом, що купався у проміннях весняного сонця, переїздив, грюкочучи,.. поїзд (Мак., Вибр., 1954, 14); До берега річки під'їхали кілька вершників без сідел, і, доки ми переїздили поруч, - у воді вже плескалося кілька чоловік (Досв., Вибр., 1959, 43); Підійшов до їх сусіда, привітавсь та й каже: "А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти теперки тудою, чутно, ані переїхати" (Вовчок, І, 1955, 357); По дорозі збоку, саме місток переїхали, валка упорожні вертається додому (Головко, І, 1957, 342).
4. перех., розм. Розчавлювати, калічити кого-, що-небудь колесами під час їзди. Коли чоловік їде - кидає під колесо цурупалок, переїжджа [колесо] його (Номис, 1864, № 13420); Хто чув, як кричать і ридають колеса, коли переїдуть горлянку чи ногу... (Сос., І, 1957, 110); * Образно. - Вони тілько ходять кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Мирний, І, 1954, 163).
5. перех., рідко. Їдучи, долати певну відстань. Затим-то так наш Уласович і поспіша, що й коневі не дасть здихнути, і сам, не обідавши, тридцять семисотних верст, іще з гоном, не спочиваючи, переїхав (Кв.-Осн., II, 1956, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переїжджаю | переїжджаємо |
2 особа | переїжджаєш | переїжджаєте |
3 особа | переїжджає | переїжджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переїжджатиму | переїжджатимемо |
2 особа | переїжджатимеш | переїжджатимете |
3 особа | переїжджатиме | переїжджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | переїжджав | переїжджали |
Жіночий рід | переїжджала | |
Середній рід | переїжджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переїжджаймо | |
2 особа | переїжджай | переїжджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | переїжджаючи | |
Минулий час | переїжджавши |