перон
ПЕРОН, у, ч. Платформа, збудована вздовж колії, біля якої зупиняється поїзд на залізничній станції. На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб., II, 1955, 269); Поїзд, зітхаючи, притишував погін. Назустріч пливли привокзальні дерева і залюднений перон з червоним цегляним вокзалом (Мик., II, 1957, 397).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перон | перони |
Родовий | перону | перонів |
Давальний | перонові, перону | перонам |
Знахідний | перон | перони |
Орудний | пероном | перонами |
Місцевий | на/у пероні | на/у перонах |
Кличний | пероне | перони |