перонний
ПЕРОННИЙ, а, е. Прикм. до перон. Перонний дах; // Який міститься на пероні. Поїзд спиняється. Світло перонного ліхтаря упало в купе, освітило постать Людмили (Головко, І, 1957, 456).
^ Перонний квиток, зал., заст . - квиток на право входу на перон. Взявши перонні квитки, ми опинились на платформі (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перонний | перонна | перонне | перонні |
Родовий | перонного | перонної | перонного | перонних |
Давальний | перонному | перонній | перонному | перонним |
Знахідний | перонний, перонного | перонну | перонне | перонні, перонних |
Орудний | перонним | перонною | перонним | перонними |
Місцевий | на/у перонному, пероннім | на/у перонній | на/у перонному, пероннім | на/у перонних |